Попри страшні випробування, через які його змусила пройти війна, Андрій Крамар залишається мегапозитивною особистістю, цілеспрямованим та мужнім воїном. Після тяжкого порання, лікування та тривалої реабілітації чоловік продовжує виконувати військовий обов’язок у лавах Державної прикордонної служби України.

У червні минулого року Андрія Крамара із Рогатинщини мобілізували та направили у Чопський прикордонний загін. Після курсу навчань та тренувань військовослужбовець вирушив у складі зведеного загону спершу на північ, а потім на схід України. Прикордонники тримали оборону позицій на Донеччині, інформують “Вікна” з посиланням на Державну прикордонну службу України.

Під час виконання бойового завдання на одній з позицій старшого солдата Андрія Крамара було тяжко поранено. Прикордонник пригадує, що отримав наказ командира попередити побратима про наближення дронів. Щойно “Липа” знайшов його, поблизу них влучив снаряд. Прикордонник на декілька секунд втратив свідомість, а коли прийшов до тями, побачив, що він уже без правої руки. Уламками також посікло ногу. Побратима, якого Андрій називав “Малий”, від вибуху засліпило.

“Липа” зрозумів, що діяти треба дуже швидко. Він мав подбати і про себе, і про “Малого”. Андрій наклав собі турнікет та відтягнув у безпечніше місце побратима. Щойно чоловікам дали добро, вони разом вирушили до точки евакуації.

“До точки евакуації мені треба було вести “Малого” чотири з половиною кілометри. Ми допомагали один одному: він мене тягнув, а я його скеровував, вів стежиною. З обох боків заміновано, всюди слизько від багнюки, будь-який необережний крок міг стати останнім. Цей маршрут здавався нам обом довшим за життя, а на мені була відповідальність за життя побратима”, — пригадує Андрій Крамар.

Далі — лікування, численні шпиталі, лікарі, реабілітація. Найперше, що зробив чоловік, щойно відійшов від наркозу, позичив у сусіда по палаті телефон та подзвонив дружині Іванні. “Липа” знав, що вона страшенно хвилюється, адже він не виходив на зв’язок тривалий час. Крамар зізнався, що впродовж усього часу лікування саме Іванна була його найпотужнішою підтримкою. Завдяки її зусиллям, порадам, підбадьорюванням він знаходив сили і віру в себе.

У вересні цього року старший солдат Андрій Крамар повернувся на службу. Його призначили на посаду у відділ прикордонної служби “Ужгород”. Після додаткового навчання зараз військовослужбовець вже несе службу у прикордонному наряді “Пост технічного спостереження”. Андрій стежить за моніторами системи відеоспостереження, яка дозволяє виявляти порушників кордону. Він виконує обов’язки нарівні з іншими та користується особливим авторитетом серед колег.

“Липа” запевняє:

“Не здався і не здамся! Ми ще повоюємо! Вірю, що Перемога близько!”.

The post “Він мене тягнув, а я його скеровував”: історія порятунку пораненого прикарпатця і його осліпленого побратима first appeared on UA-IN.

Запис “Він мене тягнув, а я його скеровував”: історія порятунку пораненого прикарпатця і його осліпленого побратима спершу з’явиться на UA-IN.